Більш красивої афери за перепродаж електроенергії на сьогодні важко вигадати. Дротами, які є власністю держави зі станцій до користувачів надходять мегавати, які фірмами-прокладками конвертуються у гроші. Найбільш одіозний і неславно відомий вінницький приклад – "Енера", про яку годі й говорити.
Не бути лохами і не проґавити свій заробіток вирішили і вихідці з Томашпільщини, які плідно окупували обласний центр. Чи не найвідомішим на сьогодні вихідцем з цього районі є голова облради, а до того й голова ОДА, Анатолій Олійник. І як не дивно, він дотичний до «теми».
До 2017 року син голови облради, Ярослав Олійник, сумлінно працював у Департаменті регіонального економічного розвитку Вінницької облдержадміністрації на посаді заступника начальника управління-начальника відділу аналізу й прогнозування регіонального розвитку. Коротше, поближче до батька, поближче до «міжнародних інвестицій» та грантів, які намагався щедро залучати в економіку області Анатолій Олійник (не перший і не останній – це програмні слова всіх «губернаторів» багатостраждальної від таких менеджерів Вінниччини). Разом із сином поближче до ватажка обласних депутатів працювала і невістка, Ольга Олійник. В управлінні міжнародного співробітництва Вінницької обласної державної адміністрації вона працювала головним спеціалістом.
Наприкінці березня 2017 року і Ярослав Анатолійович, і його дружина звільнились.
У лютому 2019 року Ярослав Олійник стає співзасновником ТОВ «Енергопостачальна компанія «Поділля» із основним КВЕДом «Торгівля електроенергією».
«Головним» у цій фірмі призначають колишнього столичного суддю Володимира Маслія. Він з 2011 до 2013, тобто саме у роки правління Януковича, очолював Київський апеляційний адміністративний суд. Заради того, аби просунути Маслія на посаду, Вища кваліфікаційна комісія суддів була вимушена навіть змінювати власний Регламент. Але для адептів Януковича тоді, майже десять років назад, як і для прокурорів Порошенка потім, як і для будь-кого із працівників студії «Квартал-95» таке було звичним – головне, як кажуть, аби людина була вірною. Та після повалення режиму Януковича Маслій не зник з юридичних радарів країни, а став суддею Вищого адміністративного суду України, де сумлінно пропрацював до 2016 року. А як інакше? Он, пан суддя навіть «декларацію доброчесності» сумлінно заповнив, де щиросердно зізнався у тому, що є безгрішним.
Разом з тим, Ігор Володимирович Маслій продовжує слідувати юридичною стежкою та працює суддею у Господарському суді Вінницької області.
Іншим співзасновником ТОВ ЕПК «Поділля» став Андрій Служивий. Як і пан Олійник, він більш відомий у Вінниці своїм батьком, адже Олександр Служивий є головним лікарем Вінницького обласного спеціалізованого медичного об'єднання «Фтизіатрія». Кажучи без бюрократичної мішури, обласного тубдиспансера. До речі, в цю установу електроенергію продає столична фірма "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".
До речі, Олександр Служивий став один із небагатьох головлікарів, кому пощастило пройти повз лікарську люстрацію імені Свитка-Щербаківської-Солейко у післямайданний час.
Що ж спільного у цих достойників, столичного судді та двох нащадків відомих вінницьких керівників? Як кажуть, шукайте жінку, в цьому випадку – малу Батьківщину. Володимир Маслій є уродженцем села Нетребівка Томашпільського району. Анатолій Олійник, батько Ярослава, народився в селі Вила Томашпільського району. А батько співзасновника ЕПК «Поділля» Андрія Служивого, головлікар Олександр Служивий, хоч і народився у Шпикові Тульчинського району Вінницької області, але протягом двох скликань обирався депутатом Томашпільської районної ради, а в жовтні 2010 року був кандидатом у депутати обласної ради від «Партії регіонів». До свого призначення у облтубдиспансер Служивий був головним лікарем районного територіального медичного об’єднання Томашпільського району.
Отже, всі дороги ведуть до Томашполя. Бажаєте бути успішними у цьому житті – терміново переїжджайте у цей мальовничий куточок Вінниччини.
А ми повернемось до Вінниці.
Для заснування фірми потрібна «прописка». Оскільки Ярослав Олійник має батька, який може добряче впливати на розподіл комунальної власності області, то це не стало проблемою. Наприкінці 2018 року Анатолій Олійник видає розпорядження №286, в якому йдеться про те, щоб «дозволити управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства України, передати в оренду вільні приміщення, а саме: -№ 109, 110 площею 18,3 м2, що розташовані в адмінбудинку за адресою: вул. Соборна, буд. 72, м. Вінниця». Чи варто далі казати, що саме адреса «Соборна, 72, о.109» і стане юридичною адресою ТОВ ЕПК «Поділля». Чи мав право підписувати таке розпорядження пан Олійник, враховуючи, що серед засновників фірми – його син? Це питання до антикорупційних органів. Наша справа – повідомити.
Цікавий нюанс – ТОВ ЕПК «Поділля» стало єдиною (sic!), яка зареєстрована на Соборній, 72. У цій «бюджетній» будівлі знаходяться переважно спілки, громадські організації, приймальні депутатів та офіси політичних партій, волонтерські організації, благодійні фонди. Але не комерційні структури. Принаймні, так було, доки Анатолій Олійник не прописав там фірму свого сина.
Цікаво, що фактично ЕПК «Поділля» не знаходиться за цією адресою по вулиці Соборній, але у документах вказує саме цю «прописку».
«Поділля» постачає електроенергію, наприклад, до управління спільної комунальної власності Вінницької ОДА. Цікаво, що інший переможний тендер для «Поділля» оскаржує навіть одіозна «Енера», на якій самій проби немає де ставити.
Тож, на наших очах народжується потужний томашпільський енергетичний клан. Ймовірно, що цьогорічні місцеві вибори не подарують Анатолію Олійнику нагоду знову заскочити у крісло голови облради. Максимум – стане простим обласним депутатом. Олександр Служивий, втративши покровителя, все одно знайде спосіб втриматись на посаді, політичне флюгерство для нього не в новинку. А його заклад не закриють... Володимир Маслій вже відійшов від справ судових і передав естафету молодому поколінню. А електроенергія буде потрібна вінничанам ще не один десяток років…